Валькевич Ричард Вікентійович, 1883-1938

Валькевич Ричард Вікентійович народився в 1883 році у м. Жирардув (Польща) у родині ткача. Поляк. Мав початкову освіту. Коли перебрався до Сум – невідомо. До арешту у 1937 році працював підмайстром текстильного цеху  на суконній фабриці. Проживав разом з донькою  Ніною (19), яка теж працювала на фабриці. Адреса: м. Суми, вул. Харківські греблі, 19.  

Справа на Валькевича Р.В. зберігається в Державному архіві Сумськох області (ДАСО, фонд Р-7641 опис 6, справа 209)

Валькевич був заарештований 25 грудня  1937 року та звинувачений у шпигунсько-диверсійній діяльності. Свідчення проти нього дав Левандовський. Слідство вели Крисьєв та Михайлов. Утримувався Валькевич у сумській в,язниці.

Левандовський на допиті 19 грудня 1937 року (слідчий Михайлов) розповів, що через Валькевича та ще двох робітників суконної фабрики збирав шпигунські дані, які передавав до польського консульства. Згодом мова пішла про диверсійні акти, які група мала виконати в разі початку війни.

Левандовський: «В 1935 году по заданию польского консульства, полученному мною через Лобазевича, я провёл с Калушинером, Пинтом и Валькевичем –  в отдельности с каждым  – беседы о предстоящей войне СССР с Польшей и что в связи с этим нам надо будет активно помогать Польше, для чего мы должны будем вывести из строя суконную фабрику и по возможности разрушать железнодорожный транспорт. Никто из них, то есть ни Калушинер, ни Пинт, ни Валькевич этому не возражал, и таким образом я их подготовил для совершения, на случай войны, диверсионных актов, на что каждый дал своё согласие».

Єдиний допит Валькевича відбувся 27 грудня (слідчий Крисьєв). Він категорично відкинув усі звинувачення.

Були допитані співробітники заарештованого.

Секретар суконної фабрики Чугай заявив: “За время его работы на фабрике Валькевич к работе относился недобросовестно: не выполнял свою работу, являлся на работу пьяным, вносил дезорганизацию среди рабочих, прогульщик, за что неоднократно увольнялся из фабрики, наносил оскорбления рабочим. Эти его действия, безусловно, являются антисоветскими, направленными на срыв производственной программы”.

Начальник ткацького цеху Шимиленко теж був категоричним: “Валькевича я знаю как пьяницу, дезорганизатора и срывщика стахановского движения.  Как система, после зарплаты всегда день-два-три не выходил на работу, за что неоднократно снимался с работы. Кроме этого, когда Валькевичу нужно было поработать по-ударному, Валькевич ругался матом и говорил, что это ад, а не работа. С рабочими обращался грубо”.

На очній ставці з Левандовським 9 січня 1938 року Валькевич не підтвердив слова того про спільну шпигунсько-диверсійну діяльність.

Рішення Наркому внутрішніх справ СРСР Єжова та Прокурора СРСР Вишинського у справі Валькевича було винесено 19.01.1938. Він був засуджений до розстрілу. Страчений 9 лютого 1938 року в Сумах (одночасно з Левандовським, Пінтом та Калушінером).

Валькевич був реабілітований 29.11.1989 військовою прокуратурою Київського військового округу згідно ст. 1 Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 16.01.1989 “Про додаткові заходи щодо відновлення справедливості щодо жертв репресій, що мали місце в період 30-40-х та на початку 50-х років”. За даними адресного бюро, в 1989 році в м. Суми Ніна Валькевич не  проживала.

Написано за матеріалами справи на Валькевича Р.В. (ДАСО, фонд Р-7641 опис 6, справа 209).

Автор тексту – Олена Приймач 

© Olena Pryymach – Автор не дозволяє повне або часткове копіювання змісту цієї статті без погодження.

Повний список сум,ян, які були розстріляні під час Великого терору тут:

Сум`яни, яких було розстріляно у 1937-1938 рр.