Харон Семен Наумович, 1884-1938

Харон Семен Наумович народився в 1884 році в м. Ковель (Польща). Освіта – вища медична. У 1922 році оселився в Сумах. Працював завідуючим дитячої консультації. Мав родину: дружину Ганну Акимівну (лікарка), сина Леоніда (17) та дочку Ноемі (14). Брат Соломон жив у Парижі, сестра Роза – у Ковелі. Родина Харона мешкала за адресою: м. Суми, вул. Фрунзе (Воскресенська), 20.

Харон був заарештований 29 березня 1938 року в Сумах та доправлений до Харкова, де тривало слідство у справі сумських сіоністів. Його було ув,язнено на підставі свідчень Ізраїлевича, який повідомив, що ще в 1926 році в Сумах діяло сіоністське підпілля, яким керували Данюшевський, Жолковський та Харон. Інгор показав, що Харон був керівником підпільної сіоністської організації й у 1938 році (разом із Казацьким та Жолковським).

Анкета на заарештованого Харона була заповнена 15 квітня 1938 р. Наступного дня відбулася очна ставка з Інгорем та допит самого Харона. Він одразу визнав усі звинувачення, пояснивши, що активним учасником сіоністського руху був ще з 1905 року, коли став членом ЄСРП (єврейська соціалістична робітнича партія).

Харон: “Підпільна сіоністська організація поставила перед собою мету: створення демократичної буржуазної держави. Для здійснення цієї задачи організація готувала озброєне повстання, спираючись на інтервентів”.

Також Харон зізнався у шпигунстві на користь Німеччини: він нібито передавав відомості про військове виробництво на заводі імені Фрунзе своєму родичу з Німеччини Якову Харону.

Заключна постанова у справі Харона С.Н. – ДАСО, ф. Р-7641, оп. 1, спр. 854

Засідання Особливої трійки Харківської області відбулося 19 квітня. Всі фігуранти справи були засуджені до вищої міри покарання – розстрілу. Харон С.Н. був розстріляний 27 травня 1938 року у внутрішній тюрмі Харківського обласного НКВС. Тіло захоронене у могильнику жертв політичних репресій у районі П,ятихаток у Харківському лісопарку.

Акт про виконання смертного вироку Харона С.Н.

У 1958 році справи на «сіоністів» Сум були переглянуті в порядку прокурорського нагляду. Військовий трибунал Київського військового округу скасував ухвали Особливої трійки Харківського обласного НКВС за всіма фігурантами через відсутність у їхніх діях складу злочину. Харон разом з іншими 19 репресованими був реабілітований. Факт існування підпільної сіоністської організації визнано непідтвердженим.

Витяг з прокурорського протесту стосовно Харона С.Н.

Справку про реабілітацію Харона С.Н. отримала в 1958 році його донька Харон Н.С.

Про родину Харона відомо наступне. Вдова та дочка перебували в евакуації під час 2-ї світової війни. Дочка Ноемі після війни проживала у Харкові. Син Леонід загинув на фронті в 1942 році. Він був військовим лікарем.

За ініціативи єврейської громади м. Суми Харону С.Н. буде встановлено меморіальну табличку проєкту “Остання адреса” за місцем його останнього проживання.

Статтю про справи “сіоністів” можна прочитати тут:

https://olenasumy.wordpress.com/2021/09/09/%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%bc-%d1%81%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b2-%d0%b2-%d1%81%d1%83%d0%bc%d0%b0%d1%85-%d0%b2-1938-%d0%b3%d0%be%d0%b4%d1%83/

Повний список сум,ян, які були розстріляні під час Великого терору тут:

https://olenasumy.wordpress.com/2021/10/20/%d1%81%d1%83%d0%bc%d1%8f%d0%bd%d0%b8-%d1%8f%d0%ba%d0%b8%d1%85-%d0%b1%d1%83%d0%bb%d0%be-%d1%80%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80%d1%96%d0%bb%d1%8f%d0%bd%d0%be-%d1%83-1937-1938-%d1%80%d1%80/

Автор текста – Олена Приймач 

© Olena Pryymach – Автор не дозволяє повне або часткове копіювання змісту цієї статті без погодження.